Главная » Статьи » Вопросы для сессий |
Переносне вживання слова відбувається в мові у вигляді метафори,
метонімії, синекдохи. Метафора — перенесення назви з одного предмета,
явища на інший предмет, явище за їхньою схожістю. Метафори бувають за кольором (сріблиться річка, бронзовий загар),
за формою (мереживо гілок, павутина доріг), за розміром (крапля надії, море
радості), за місцем (ніс корабля), за динамічністю (спалах ентузіазму, вибух
ненависті), за відчуттям дотику (шовкова трава, шорсткий голос), за функцією
(металеве перо, електролампа горить, рушниця стріляє), за дією (ступає ніч
ногами бурими — В. Симонен-ко), за способом дії (навшпиньки підійшов вечір — П.
Тичина), за наслідком дії (/ небо невмите, і заспані хвилі — Т. Шевченко)
тощо. Метафора є не тільки одним із засобів посилення образності й
виразності мови, а й могутнім джерелом збагачення лексико-семантичної системи
взагалі. Тим, що ми сьогодні кажемо сонце сходить, сонце заходить, вживаємо
слова схід, захід, східний, західний, завдячуємо метафорі. Завдяки їй маємо
слова правда, правдивий, правило, правильний (від правий, що колись мало
значення «прямий»); кривда (від кривий); мрія, замріяний (від мріти);
хвилювання, схвильований, хвилина (від хвиля); вікно, вічко (від око); струм
(від струмувати, струмок). Найчастіше саме так виникали слова з абстрактним
значенням. Метонімія — перенесення назви за суміжністю.
Вона буває тоді, коли вживається: а) назва матеріалу замість назви речі: брильянти й золото на
руках (замість: прикраси з брильянтів і золота), фар б) назва предмета замість його вмісту: чайник закипів
(замість: вода в чайнику), випив чарку (замість: горілку з в) назва властивості замість її носія: відвага мед п 'є
(замість: відважна людина), правда переможе (замість: люди, які г) назва місцевості замість людей тієї місцевості: Київ
прокидається (замість: люди, що живуть у Києві), село че ґ) назва особи замість речі, шо їй належить: читаю Ліну Костенко
(замість: твори, які належать Ліні Костенко), шофер підвіз мене (замість:
автомашина, якою керував шофер) тощо. Метонімічне перенесення назви рідко спричиняється до появи нових
номінативних значень у словах. Цим способом виникли хіба що такі назви, як
бостон (від назви міста Бостона), кашемір (від назви князівства Кашемір),
галіфе (від прізвища генерала Г. Галіффе), ом (від прізвища фізика Г.-С. Ома)
і под. Синекдоха — перенесення назви частини на
ціле (найменування предмета за його характерною деталлю). Це, власне, різновид
метонімії. Наприклад, назва частини тіла може вживатися на означення людини:
роботящі руки, носа не показувати куди, руда борода захвилювалася; назва одягу
може замінювати назву людини з певного середовища: сіряки і свитки підвели
голови, чорний смокінг оглянувся. Однина вживається замість множини: риба в
ставку, буряк у полі. З переносного вживання слова розвивається його переносне
номінативне значення. Спочатку це сприймається як щось незвичне, випадкове, а з
часом, якщо таке вживання повторюється, до нього звикають, і воно набуває
статусу постійно- номінативного. | ||||
Просмотров: 4158 | Комментарии: 1 | |
Всего комментариев: 0 | |