Фразеологізм — семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

Інше визначення: фразеологізми — (фразеологічні звороти) стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.

Розрізняють три типи фразеологізмів:

§  Фразеологічні зрощення.

§  Фразеологічні єдності.

§  Фразеологічні сполучення.

Класифікація фразеологізмів за походженням

1.     Сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі;

2.     Різні виробництва, ремесла:

1.   ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;

2.   кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;

3.   ковальського: брати в лещата, між молотом і ковадлом, міцного гарту;

4.   гончарського: лудити очі, полуда впала на очі, зняти полуду з очей;

5.   рибальства і мисливства: закидати вудку, змотувати вудки, клювати на живця, стріляна птиця, ганяти як солоного зайця;

3.     театрально-музична діяльність: увіходити в роль, помінятися ролями, у своєму репертуарі, коронний номер, попадати в тон, як по нотах;

4.     військова справа: з відкритим забралом, підносити на щит, схрещувати мечі, нюхати порох, приймати бій, брати рубіж, взяти на озброєння, здавати позиції, залишати поле бою;

5.     картярські ігри: розкривати карти, плутати карти, мішати карти, кинути всі козирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;

6.     народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;

7.     вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати;

8.     усталені казкові звороти: за щучим велінням, за тридев'ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться;

9.     ознаки та дії, пов'язані зі світом тварин і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх.

10. іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води, перейти рубікон, дамоклів меч, муки Тантала, авгієві стайні, прокрустове ложе, езопівська мова, нитка Аріадни, віща Кассандра, Геркулесові стовпи, гордіїв вузол, драконівські (драконові) закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи. Запозичені фразеологізми часто вживають без перекладу: нім. Sturm und Drang — "буря і натиск” — час бурхливого розвитку, піднесення; італ. Finita la commedia — комедія скінчилася; франц. Idee fix — ідея фікс, la lune de miel — медовий місяць, англ. time is money — час — гроші.

11. біблійного походження: око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння тощо

Прислі́в'я — мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.

У фольклористиці прислів'я та приказки позначають терміном паремії.

Афори́зм (грец. αφορισμός, означення, вислів) — короткий влучний оригінальний вислів, що зробився усталеним; яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній, легкій для запам'ятовування формі, яка згодом неодноразово відтворюється іншими людьми. В афоризмі досягається найвища концентрація безпосереднього повідомлення і того контексту, в якому думка сприймається слухачами або читачем.

Афоризмами можуть бути прислів'я, сентенції класичних авторів, крилаті вирази з літературних та філософських творів.

Приклад сучасного афоризму про афоризм:

§  Афоризм — це роман одним рядком

§  Любов к отчизні де героїть,

Там сила вража не устоїть (І. Котляревський).

§  Борітеся — поборете (Т. Шевченко).

§  Захочеш — і будеш.

В людині, затям,

Лежить невідгадана сила (О. Ольжич).

Рассмотрим сперва примеры переменных сочетаний: новый стол, длинный стол, отодвинуть стол, положить карандаш на стол-стол у окна. Конечно, эти сочетания образованы по определенным пра­вилам, по заданным заранее, до акта речи, синтаксическим моделям (ср. согласование, использование падежных форм и т. д.). Вместе с тем по конкретному лексическому составу, т. е. с точки зрения употребле­ния именно данных, а не каких-либо других слов, все эти сочетания составлены совершенно свободно, в зависимости только от выражаемой мысли и описываемой ситуации, от стремления говорящего выделить, подчеркнуть те или иные моменты этой ситуации. Переменные словосо­четания следует рассматривать как речевые комбинации языковых знаков — слов.

. Приведем теперь примеры устойчивых сочетаний с тем же словом стол: - письменный стол, обеденный стол, накрыть на стол, убрать со смола, сесть за стол, сесть за один стол (т. е. 'начать переговоры'), {положить на стол (в смысле 'представить в готовом виде' — о рукопи­сях, книгах и т. п.), Карты на стол! (т. е. 'раскройте ваши планы'). В устойчивых сочетаниях заранее, т. е. до акта речи, задана не только общая грамматическая модель, но и конкретный лексический состав всего сочетания. Оно не создается заново в момент речи, применитель­но к данной мысли, не собирается «на ходу» из слов, а уже существует, хранится в готовом, «собранном» виде в памяти носителей языка и, подобно словам, извлекается из памяти, когда в нем возникает потреб­ность. Устойчивые сочетания иногда называют «языковыми клише» (или «штампами»), они вставляются в нашу речь целиком. Устойчивые сочетания — это не речевые комбинации знаков, а особые сложные знаки. Выше мы назвали их «составными лексемами».

Условия, создающие устойчивость, традиционную воспро­изводимость словосочетания, могут быть разными.

Есть слова, обладающие очень узкой, избирательной сочетаемостью с другими словами — вплоть до единичной сочетаемо­сти. Так, закадычный нормально сочетается только с друг, а закля­тый — только с враг; ни зги с абсолютной гарантией предсказывает либо не видать, либо не видно. В этих случаях устойчивость сочетания создается самим фактом единичной сочетаемости одного из компонен­тов.