Главная » Статьи » Вопросы для сессий |
КЛАСИФІКАЦІЯ
ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Залежно
від положення язика голосні характеризуються за місцем артикуляції і ступенем
підняття язика. Якщо при вимові звука язик посунений наперед і піднімається до
переднього піднебіння, утворюються голосні переднього ряду ([і], [и], [е]).
Якщо ж при вимові голосних язик зосереджений у задній частині рота і
піднімається до м'якого піднебіння, утворюються голосні заднього ряду ([а],
[о], [у]).
Дифто́нг або двоголосний (від грец. δίφθογγος (díphthongos) —
двоголосний) — у фонетиці складний голосний звук, що
складається з двох елементів, які утворюють один склад, що забезпечує фонетичну цілісність
дифтонга. Зазвичай дифтонги мають більшу довготу, ніж монофтонги. Властивістю
дифтонга є його нероздільність на дві фонеми. Дифтонги існують у словацькій, німецькій, англійській, італійській, французькій, іспанській, китайській та багатьох інших мовах, а також у
деяких діалектах української мови. Найчастіше в дифтонгах один
елемент є вершиною складу, а інший (так званий ґлайд або напівголосний)
лише його супроводжує. У залежності від положення вершини складу, розрізняють
дифтонги низхідні, в яких
склад утворюється першим елементом (напр. нім. Leid [laet], англ. house [haʊs]), та висхідні,
в яких склад утворюється другим елементом (напр. ісп. fuego [fuego], словац. riad [riat]). | |||||||||||||||||||||
Просмотров: 1395 | |
Всего комментариев: 0 | |